В Івано-Франківську волонтерів безкоштовно навчають шити адаптивний одяг та піжами для поранених військовослужбовців. Ініціативу “Тепло дому” реалізують представники швейного коворкінгу “Клаптик” в межах програми “Молоді амбасадорки розмаїття”.
Про це Суспільному розповіла засновниця творчої майстерні Наталія Філіппська.
“Назва “Тепло дому” асоціюється з піжамами. Піжами — це щось тепле та комфортне, те, що дарує домашній затишок. Саме такого затишку зараз дуже потребують поранені хлопці й дівчата у шпиталях”, — розповідає Наталія Філіппська.
Акція розпочалася 18 листопада та триватиме до кінця грудня, каже засновниця творчої майстерні.
“Зараз у нас дев’ять учасниць. Ми їх розбили по підгрупах. Розрахували, що по 12 занять буде мати кожна підгрупа. І вже між ними навіть є такий спортивний азарт, хто швидше пошиє”, — говорить Наталія Філіппська.
З її слів, курс спрямований на підсилення та підтримку волонтерського швейного руху.
“Ми в “Клаптику” волонтеримо від початку повномасштабного вторгнення. Постійно відчуваємо брак рук, брак тих людей, які вміють шити, які хочуть навчитися шити. От і саме на таких людей націлений наш курс”, — каже Наталія Філіппська.
До акції долучилися волонтери центру для учасників АТО та їхніх сімей “Бандерівський Схрон”.
“Ми почали шити у 2022 році. Тоді тісно співпрацювали з обласною лікарнею. Навесні медики сказали, що їм потрібен одяг для поранених. Спочатку йшлося просто про одежу. У нас була дівчинка з Київщини, яка вміла шити. Ми купили тканину. Вона зробила викрійку і встигла показати мені, як шити піжамні штани. Коли Київщину звільнили, дівчина повернулася додому. В селі, де розташований центр, є підприємець, який має швейну майстерню. Він взявся розкроювати нам оці великі обсяги. І от почали шити”, — розповідає співзасновниця “Бандерівського Схрону” Наталія Черній.
Згодом з лікарні прийшов запит на адаптивний одяг, продовжує волонтерка.
“Я шила у нас на місці, шили жінки по всій Україні. І в якийсь момент ми познайомилися з Наталею Філіппською. Нам передали багато різних тканин з-за кордону. З них — 10% підходило для адаптивного одягу, для піжам. Решта — було незрозуміло, що з тими тканинами робити. Я прийшла до Наталії радитися. І так почалася співпраця. Цієї осені оголосили грантовий конкурс. В Наталі виникла ідея — навчання нових волонтерів, тому що робочих груп постійно не вистачає для створення адаптивного одягу”, — розповідає Наталія Черній.
Наталія Філіппська каже: після завершення навчання планують отримати мінімум дев’ять комплектів адаптивного одягу.
“Оскільки в нас є дев’ять учасників, то дев’ять комплектів точно повинно бути. А зрештою, сподіваюся, що це помножиться на ще якусь кількість. Хтось встигне два пошити, хтось, можливо, три. Комплект — це футболка, штани, сорочка. Ще плануємо шити нижню і постільну білизну. Коли ми вже весь одяг, який пошиємо для поранених, зберемо докупи, Наталя домовиться з медзакладом, хто найбільше потребує”, — говорить Наталія Філіппська.