Двічі на тиждень волонтери проєкту “Петрос” відвідують бійців, які проходять реабілітацію у лікарнях Івано-Франківська. Вони навчають військових виготовляти власноруч речі зі шкіри, моделювати на комп’ютері 3D-конструкції та стріляти з лука.
Про це розповіла співініціаторка проєкту Наталка Найда, пише “Суспільне”.
З її слів, у межах проєкту “Петрос” планують закупити комп’ютери та світло, щоб організувати фото- і відеошколу.
“У нас вимальовується команда людей, які готові долучатися до проведення цих воркшопів. По-перше, це — спілкування і налагодження “місточків”. По-друге, це — робота з дрібною моторикою, відновлення нейрозв’язків. Адже, коли людина робить щось нове, чого вона не робила досі, це дуже добре впливає на відновлення, особливо після контузій”, — каже Наталка Найда.
Волонтери адаптують заняття під потреби бійців, щоб ні в кого не виникало відчуття інакшості. З її слів, під час воркшопу кожен військовий виготовляє свій виріб.
“Дуже класно військовим “заходить” історія з обкладинкою для посвідчення учасника бойових дій. Вони самі її вирізають, обирають шкіру, прошивають. У нас ще є такий невеличкий лазерний верстат, і ми гравіюємо на обкладинці ім’я або назву підрозділу”, — пояснює Наталка Найда.
За словами Наталки Найди, проєкт “Петрос” розпочався з ініціативи “Антидепресанти від Юрка“. В його межах волонтери шили пораненим військовослужбовцям адаптивний одяг та відвідували їх у лікарнях.
Наталія Стецик з чоловіком Яремою втратили на війні сина Юрка. Коли дізналися про його смерть, хотіли зробити щось у пам’ять про нього.
“Вирішили зробити футболки, бо насправді воно все пов’язане. Юра працював у “Буквиці”, займався шовкодруком. Звідти він пішов на війну в кінці лютого 2022 року. Ми знайшли в його студентському блокноті цю фразу: “Люди вилазять і з густішого”. Вона була правильною, вона була його. Ми “вилазили” у 2023 і пробуємо “вилазити” у 2024″, — говорить Наталія Стецик.
